Думки вголос...А серед Вас є такі ?

Як потрібно любити свого ближнього ?

 Одного разу маленький хлопчик бавився зі своїми друзями у футбол. Та на нещастя, його команда програла у цій грі, звинувативши у своїй поразці саме нашого Ігорка. Йому було дуже образливо, адже помилки робили також й інші учасники, а у всьому звинуватили його. Йдучи додому, він постановив собі, що ніколи більше не буде допомагати своїм друзям на уроках математики. А оскільки знав її дуже добре, то багато однокласників звертались до нього по допомогу.

Невдовзі після цієї невдалої для Ігорка гри захворів Михайлик, хлопчина, який найбільше і найжорстокіше  ганьбив нашого героя в поразці команди. Знаючи здібності Ігорка до математики, мама Михайлика попросила Ігорка допомогти її синові. Хлопчик спершу погодився, але згодом  згадав про свою постанову не допомагати кривдникам. Його роздирали сумніви. Він не міг знайти вирішення своєї проблеми: чи допомогти своєму кривднику і зламати свою постанову, чи не допомагати і образити маму Михайла… З такими думками він пішов на урок катехизму, а їх він ні за що не пропускав.

Того дня він був зайнятий своїми думками і зовсім не слухав вчителя. Та одне все ж зацікавило його, вчитель говорив про любов до свого ближнього, наводячи у приклад притчу про доброго самарянина.

Ігорчик зрозумів, що цими словами Ісус говорить йому про вирішення його проблеми. Він зрозумів, що Михайло зараз є на місці того нещасного подорожнього, а він – як самарянин. Хлопчина повинен іти до друга, адже той є його ближнім, незважаючи на всі його образи і кривди. Під час таких  роздумів Ігорко почув одну фразу, через яку всі його сумніви щодо подальших вчинків розвіялися. Він почув: «Люби ближнього свого, як себе самого».

Після уроків хлопчик пішов до свого приятеля і радо допомагав йому. Михайло був вражений. Він сам ніколи не зробив би чогось подібного, бо звик на образи відповідати кулаками. Після цих уроків Ігорко і Михайло стали нерозлучними друзями, а всі їх однокласники дивувалися цим змінам. Лише вони знали справжню причину переміни. А причиною була саме безкорислива любов до ближнього.Питання для роздумів:

1. Чи правильно вчинив Ігорко?
2. Що підштовхнуло його до такого вчинку?
3. Чи серед Ваших знайомих є такі «Михайлики» і «Ігорки»?
4. Чи завжди у своїх вчинках Ви керуєтесь заповіддю любові до ближнього?
5. А що б Ви вчинили на місці Ігорка?