Завершується 2014 рік.
Лише один рік, а насправді - ціла епоха. Цього року українці, переборюючи обставини, змінили Україну і змінили світ. Творили нову реальність. Цього року погляди всього світу були сконцентровані на Україну. Ми перемогли Януковича, ми зупинили Путіна. Ціною неймовірних зусиль, ціною життів кращих... Що було нашим мотивом?! Віра в себе і бажання перемогти зло.
Приходить Новий рік. Сьогодні прийнято бажати миру в прийдешному році. Я ж бажаю Україні перемоги в 2015 році. Бо лише перемога веде до справжнього миру.
Слава Україні! Всім здоров'я, тврчості і натхнення !!!
З Новим роком!!!
"Навчити дитину вчитися , дати їй уміння, за допомогою яких вона буде самостійно здійматися зі сходинки на сходинку довгого шляху пізнання, - це одне з найскладніших завдань вчителя.Саме у його здійсненні- ключ до тієї педагогічної мудрості, опанування якої робить нашу працю творчою...
вівторок, 30 грудня 2014 р.
четвер, 25 грудня 2014 р.
Найкраща мова в світі !!!!!
У П. Глазового є гумореска на цю тему,
Кухлик зветься: Кухлик .
Дід приїхав із села, ходить по столиці.Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чєво? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка.-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У мєня єсть свой язик, ні к чєму мнє мова.-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
пʼятниця, 19 грудня 2014 р.
Найкращим учням та їх батькам...
Ось і прийшов день. який очікує цілий рік кожна українська родина.
Батьки із нетерпінням очікують що їм покладе під подушку Святий Миколай , а діти лягають спати з надією. що мрія про довгоочікуваний подарунок здійсниться.Але чомусь ми забуваємо про те, що треба думати не про подарунки, а просити здоров'я, злагоди , миру всім в Україні і пробачення ,за свої гріхи...
Вірш для моїх неслухнясиків, нехочусиків, нелюблюсиків.
А насправді -НАЙКРАЩИХ!!!!
* * *
Слухає Петрик, слухає Оля,
Чи не гуркоче літак з-понад поля,
Чи над їх домом не пролітає
Зі святим гостем, із Миколаєм.
"Сашко, ти - чуєш? Владику, цить!
Ніби гуркоче..., ніби летить...
О, коло нашого дому затих...
Слухай, скрипить попід вікнами сніг!.
Слухає Христя, слуха Михайлик,
Чи не лунають здалеку дзвіночки,
Чи біле авто не заїжджає
Зі святим гостем, із Миколаєм.
"Віталику, чуєш? Максимчику, цить!
Там, за дверима, щось шелестить!
Може, по сходах ангел іде...
Може, на клямку руку кладе..."
Діти чекають — і срібнії мрії
Тихо лягають на соннії вії.
Діти поснули — не чує Маркіян ,
Що залунали здалеку дзвіночки.
Діти не чують, діти вже сплять,
Тихо над ними зірки мерехтять.
З неба гостинці на ліжечка край
Тихо складає святий Миколай.
Вітаю Всіх зі святом Святого Миколая......
Батьки із нетерпінням очікують що їм покладе під подушку Святий Миколай , а діти лягають спати з надією. що мрія про довгоочікуваний подарунок здійсниться.Але чомусь ми забуваємо про те, що треба думати не про подарунки, а просити здоров'я, злагоди , миру всім в Україні і пробачення ,за свої гріхи...
Вірш для моїх неслухнясиків, нехочусиків, нелюблюсиків.
А насправді -НАЙКРАЩИХ!!!!
* * *
Слухає Петрик, слухає Оля,
Чи не гуркоче літак з-понад поля,
Чи над їх домом не пролітає
Зі святим гостем, із Миколаєм.
"Сашко, ти - чуєш? Владику, цить!
Ніби гуркоче..., ніби летить...
О, коло нашого дому затих...
Слухай, скрипить попід вікнами сніг!.
Слухає Христя, слуха Михайлик,
Чи не лунають здалеку дзвіночки,
Чи біле авто не заїжджає
Зі святим гостем, із Миколаєм.
"Віталику, чуєш? Максимчику, цить!
Там, за дверима, щось шелестить!
Може, по сходах ангел іде...
Може, на клямку руку кладе..."
Діти чекають — і срібнії мрії
Тихо лягають на соннії вії.
Діти поснули — не чує Маркіян ,
Що залунали здалеку дзвіночки.
Діти не чують, діти вже сплять,
Тихо над ними зірки мерехтять.
З неба гостинці на ліжечка край
Тихо складає святий Миколай.
Вітаю Всіх зі святом Святого Миколая......
четвер, 18 грудня 2014 р.
середа, 10 грудня 2014 р.
Для турботливих батьків...
Нарешті настали зимові канікули !!!! Ура !!!! Для дітей стільки справ. Треба зліпити
сніговика, пограти в сніжки, покататися на санчатах, зробити снігову фортецю...
Обов'язково відпочити так, щоби захотілося йти до школи....Але про це вам тільки будуть нагадувати завдання :
Математика -від уроку 1 до уроку 63( сторінки 3-85);
Читайте про все на світі: казки, вірші, оповідання, розповіді про тварин,легенди....
Нагадую про зустріч. 27 грудня о 14.00 біля драмтеатру . Всіх , хто бажає долучитися, чекаємо....Після вистави проводжаємо Новий рік у піцерії...
сніговика, пограти в сніжки, покататися на санчатах, зробити снігову фортецю...
Обов'язково відпочити так, щоби захотілося йти до школи....Але про це вам тільки будуть нагадувати завдання :
Математика -від уроку 1 до уроку 63( сторінки 3-85);
Читайте про все на світі: казки, вірші, оповідання, розповіді про тварин,легенди....
Нагадую про зустріч. 27 грудня о 14.00 біля драмтеатру . Всіх , хто бажає долучитися, чекаємо....Після вистави проводжаємо Новий рік у піцерії...
вівторок, 9 грудня 2014 р.
Дитина не хоче вчитися...Чому?
Причина №1
Батьки не об’єктивно оцінюють інтелектуальні можливості своєї дитини і тому віддали її в навчальний заклад з більш високим рівнем вимоги до учнів. Малюк, знання якого не оцінили при вступі до першого класу, буде з великим небажанням слухати вчителя на уроці і виконувати домашнє завдання, бо вони для нього ще занадто складні. Уникнути подібного реально, якщо дитина ще не пішла до школи, в такому разі її можна відвести на консультацію до фахівця. Психолог визначить рівень розвитку дитини і порекомендує батькам навчальний заклад, або наполягатиме на тому, що малюка ще рано віддавати в школу і змушувати виконувати занадто складні завдання. Коли дитина вже відвідує школу, то фахівець може з'ясувати, наскільки вона підходить для нього, наприклад, іноді варто відмовитися від шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов на користь звичайних.
Причина №2
З появою перших проблем по складним для дитини предметів пропадає бажання вчитися взагалі. Проблеми виникають з різних причин - через тривалу хворобу і вимушеної відсутності на заняттях, відсутності взаєморозуміння з учителем та іншого. Найчастіше пропадає бажання вчитися при переході школяра з молодших класів в середні. Більшість дітей при цьому відчувають великий стрес, так як вони звикли до однієї вчительці, а тепер приходиться підлаштовуватися під велику кількість викладачів з різними вимогами та стилями викладання. Вийти із становища можна таким чином - на початку навчального року поспостерігати за навчальним процесом і в разі необхідності допомагати дитині з освоєнням нових предметів, або скористатися послугами репетитора.
Причина №3
Невміння підкорятися шкільним правилам і слухатися викладача - так само відбиває у дитини бажання вчитися. Найчастіше така дитина росте в люблячій сім'ї, члени якої звикли виконувати всі його бажання. Саме тому в школі, де все інакше, такому малюкові нецікаво і некомфортно, так як він - один з багатьох учнів, тому на ньому не будуть концентрувати велику кількість уваги. Школяру складно змиритися з тим, що в навчальному закладі вимоги однакові для всіх і є обов'язковими. Допомогти дитині адаптуватися у шкільному колективі можуть батьки, якщо переглянуть свій стиль виховання і будуть об'єктивно оцінювати ситуацію.
Причина №4
Конфлікт з однокласниками - є однією з найпоширеніших причин небажання ходити до школи. Кожен конкретний випадок - індивідуальний, тому для початку слід розібратися в причинах виникнення розбіжностей, особливо в молодших класах. Помилка багатьох батьків полягає в тому, що вони не звертають увагу на подібні проблеми, вважаючи, що з часом все само собою владнається, але маленька дитина не зможе з цим самостійно впоратися. Коли не вдається вирішити конфлікт, усунути причину, або вона занадто серйозна, слід задуматися про зміну школи. В крайньому випадку - перевести малюка в інший клас, але нові вчителі стануть додатковим стресом, тому дуже важливо в цей період підтримувати школяра.
добавить в закладки
Чим викликана втома у школярів?
Батькам
варто звернути увагу на здоров'я школяра, якщо він частіше одного разу на
місяць приходить додому млявим і скаржиться на втому. Рекомендується уважно
спостерігати за самопочуттям дитини і своєчасно надавати їй допомогу і
лікування, щоб уникнути негативних наслідків для організму школяра. За
статистикою, тільки 3% випускників шкіл - абсолютно здорові, решта дітей мають
якісь патології.
Причини
для погіршення самопочуття школяра можуть бути найрізноманітнішими. Наприклад,
об'єктивні чинники - погана екологія, зниження імунітету та суб'єктивні -
погане харчування і неправильний режим дня, велике навантаження в школі або
низька фізична активність. Вплинути на об'єктивні причини погіршення
самопочуття школяра майже неможливо, проте виправити суб'єктивні недоліки
способу життя - цілком реально.
Сильне
навантаження по шкільній програмі негативно позначається на самопочутті дитини.
Сучасна програма освіту спрямована на те, щоб зробити з школяра генія, тому в
неї постійно вносяться корективи і збільшуються завдання для учнів. Вдобавок,
погіршити і так складне становище речей для дитини, можуть її батьки, якщо
записують школяра на факультативи, гуртки та секції. Зрештою, у нього практично
не залишається вільного часу, що сильно вимотує фізично і морально.
Великі
навантаження на дитячий організм провокують появу стресу і неврозів. Слід
зазначити, що існує пряма залежність кількості хронічних захворювань у школяра
з інтенсивністю його програми навчання. Необхідно розуміти, що режим
дня будь-якого школяра бажано організувати так, щоб у нього залишався час на
відпочинок і хобі. Секції та гуртки повинні емоційно заряджати школяра, тому їх
він повинен вибирати самостійно.
Іноді школяр швидко
втомлюється, якщо його віддали в перший клас занадто рано - заявляє психолог
Світлана Подорожняк. Неготовність до школи може бути не тільки розумова і
психологічна, а й фізіологічна. Перед тим, як вирішити віддавати малюка до
першого класу необхідно перевірити його готовність наступним способом:
попросити дитину поставити на аркуші паперу в кожній клітинці по точці, якщо
вона за одну хвилину поставить 70 точок, то може відправлятися в школу. Однак,
коли дитина насилу впорався з таким легким завданням, то це свідчить про те, що
її кістки рук ще недостатньо зміцніли і не готові до шкільних навантажень.
Типові шкільні
хвороби також призводять до появи хронічної втоми в учня. Найчастіше у школярів
з'являються гастрит, короткозорість і сколіоз. Порушення роботи травної системи
з'являються через неправильне харчування дитини протягом навчального року.
Батьки можуть контролювати тільки сніданок школяра, а ось обід і всіможливі
перекуси на перервах - ні.
Дитині нічого не
заважає на перерві перекусити шкідливими чіпсами або сухариками, є у великій
кількості солодощі або пити солодку газовану воду. Бажано донести до свідомості
дитини, як важливо правильно харчуватися, щоб потім відчувати себе добре. В
крайньому випадку, можна обмежити суму її кишенькових грошей до мінімуму, щоб
учень не міг собі дозволити шкідливі продукти.
Проблеми із зором -
найчастіше це короткозорість, провокують регулярні головні болі, втому і
зниження уваги. Рекомендується вдома максимально знизити навантаження на зір
школяра - обмежити перегляд телевізора і час, проведений за комп'ютерними
іграми. Дитина повинна виконувати домашню роботу тільки в добре освітленому
місці, їй не можна читати лежачи. Крім цього, бажано навчитися чергувати зорове
навантаження з фізичним.
Багато дітей за
шкільною партою набувають сколіоз, що є не тільки естетичноюпроблемою, а й
фізичною. Неправильне положення тіла, м'язові зажими негативно впливають на
роботу внутрішніх органів дитини. Отже, важливо контролювати, в якому становищі
школяр сидить вдома, і пояснювати йому, як правильно необхідно це робити не
тільки вдома, але і в школі. Рекомендується придбати школяру спеціальний
регулюющий стілець і стіл для робочого місця.
пʼятниця, 5 грудня 2014 р.
Відкритий урок ‑ причина стресу вчителів
Згідно з останніми дослідженнями, переважна більшість учителів Великої Британії вважають, що відкриті атестаційні (в англійській термінології градуювальні, ‑ пер.) уроки є однією з основних причин стресів і тривожності у професії вчителя.
Значна кількість респондентів, які взяли участь у дослідженні, проведеному на замовлення Спілки університетів і коледжів Англії, заявили, що відкриті атестаційні уроки нагадують «бомбу з годинниковим механізмом», яка все частіше використовується в навчальних закладах як «дисциплінарний батіг» для «биття персоналу».
Понад трьох із половиною тисяч викладачів англійських коледжів відповіли на запитання онлайн-анкетування. Більшість респондентів не наполягають на негайній відміні відкритих атестаційних уроків, але, урешті-решт, хочуть бачити альтернативу такого оцінювання своєї роботи.
Директор із наукових досліджень і розвитку безперервної освіти Метт О’Лірі з Вулверхемптона, який проводив дослідження, зауважує: «Установлено, що відкритий урок найімовірніше є найзначнішою причиною численних суперечок і скарг у країні».
Опитування давало респондентам право анонімно додавати у відповіді коментарі, унаслідок чого було зібрано, а потім оброблено порядку 100 000 слів у ремарках.
Наприклад, один із респондентів відзначив: «Проблема в тому, що частина вчителів «дають» відкриті уроки й одержують при цьому більш високі оцінки, ніж ті, хто систематично непублічно проводить більш цікаві уроки, але з ряду причин не може показати добрий рівень на відкритих уроках просто через «нерви».
Ще одна типова відповідь була такою: «Процес спостереження на відкритому уроці використовується для залякування частини викладацького складу, який не дуже хорошої думки про менеджерів навчального закладу».
О’Лірі вважає, що атестаційні уроки не є точним способом оцінювання викладання: «Незалежно від того наскільки об'єктивно насправді оцінюється урок, виникає маса запитань, пов'язаних з обґрунтованістю та достовірністю спостереження як методу оцінювання. Якщо взяти повне середнє навантаження викладача коледжу (зараз воно становить більше 800 годин на рік), то неправильно, усього лише маючи дані спостереження за формальними схемами аналізу на одному уроці, використовувати їх як всеосяжну оцінку професійної компетентності й ефективності роботи викладача».
Керівник дослідження робить висновок, що пряму залежність між результатами відвідування внутрішньошкільних відкритих уроків і можливими дисциплінарними процедурами, аж до звільнення викладача, треба «розірвати».
При оцінюванні вчителів за наслідками відкритих уроків використовується чотирибальна шкала, що градуює рейтинг учителя як «видатний», «добрий», «вимагає покращення» та «неадекватний». Якщо вчителі одержують рейтингову оцінку «вимагає покращення» або «неадекватний», їм пропонують повторно проводити відкриті уроки протягом 4‑6-ти тижнів, і, якщо покращення не має, це може спровокувати всілякі дисциплінарні процедури, аж до звільнення.
«Існують дійсно точні процедури надійного оцінювання, наприклад, використання в якості оцінки банку даних про вчителя, ‑ відзначає О’Лірі. ‑ У нас є професійні інспектори високого рівня, які покладаються не тільки на висновки відкритих уроків, а і, знаходячись у навчальному закладі, оцінюють його роботу комплексно, використовуючи надійну доказову базу».
Він рекомендує й ряд інших методик оцінювання роботи викладачів, що також включають наявність доказової бази, наприклад, методики самооцінки, експертної оцінки, зовнішньої перевірки та зворотного зв'язку з учнями.
Принаймні вже п'ять провідних коледжів Англії відмовилися від атестаційних відкритих уроків. У вересні минулого року коледж міста Оксфорда припинив проводити відкриті уроки і замінив їх динамічним оцінюванням взаємного спостереження із включенням результатів вивчення думки учнів.
Рой Бентлі, викладач соціології, управління та політології в цьому коледжі, уточнює: «У нас не проводилися відкриті уроки для атестації вчителів ані цього року, ані протягом ряду попередніх років, оскільки й педагогічний колектив, й управлінський персонал стали все більше відкрито виражати незадоволеність традиційною моделлю. З часом усе ставало все більш і більш шаблонним, коли викладачі думали перше за все про «критерії», узагалі переставши впроваджувати які б то не було інновації, й упускали з виду учнів, заради яких вони виконують свою роботу».
Майкл Аллен, Велика Британія
Що корисно знати кожному вчителю чи педагогу?
Виховуючи та навчаючи дитину ми досить часто забуваємо про психологічні аспекти, які впливають на її розвиток і які варто враховувати, працюючи з дітьми різного віку. Саме тому кожному, хто працює з дітьми, варто ознайомитися з напрацюваннями Еріка Еріксона.
Відомий американський психолог описав вікові зміни, виділивши наступні стадії психосоціального розвитку:
1. Вік немовляти (від народження до 1 року). Основне завдання: сформулювати у дитини довіру до себе, інших людей та навколишнього світу. Досягається це через любов, турботу та увагу. Якщо немовля відчуває, що його люблять у нього формується довіра до навколишнього світу і його шанси на те, щоб з успіхом вирішити завдання наступних вікових стадій.
2. Раннє дитинство (1 — 3 роки). Це час розвитку незалежності, навчання навичкам самообслуговування. Дитини вчиться самостійно їсти, одягатися, налагоджувати контакти з людьми. Розвиток незалежності в цьому віці в майбутньому дає дитині впевненість у собі.
3. Дошкільний вік (3 — 6 років). Це період набуття компетентності та ініціативності. В цьому віці дитина вже готова виявляти бажання обирати самостійно, керуючись власними критеріями вибору. Дуже важливо давати дитині достатньо свободи, інакше вона може так і не навчитися приймати рішення самостійно.
4. Шкільний вік (6 — 12 років). В цей період виховується працелюбність та активно розширюється світогляд. Для того, щоб краще зрозуміти особливості виховання в цей період варт пригадати японське прислів’я: “До 5 років — дитина -бог, від 6 до 12 — дитина-раб, після 12 — дитина-друг”. Якщо ви хочете, щоб після досягнення 12 років дитина стала вашим другом, виявіть достатньо терпіння та наполегливості у попередні роки її виховання.
5. Підлітковий вік (12 — 18 років). Це вік прийняття ключових рішень, які стосуються системи життєвих цінностей, включення себе в певну культуру. Для цього дитині потрібні живі образи, люди, які могли б стати взірцем для наслідування. В кому втілиться такий образ, залежить від попереднього досвіду дитини. Дуже важливим фактором є те, яку роль у вихованні грали батьки, вчителі, чи були в сім’ї конфлікти, як дитина адаптувалася у колективі.
6. Доросле життя (18 — 30 років). В цьому віці важливими є інтимні стосунки та створення сім’ї. Також дорослій людині варто навчитися співчувати та співпереживати.
7. Середній вік (після 30-35 років і до досягнення пенсійного віку). На цій стадії для людини важливим стає допомога підростаючому поколінню, а також прийняти своє життя, в такому вигляді в якому воно склалося на даний момент.
8. Подальше життя. Головне для людини післяпенсійного віку — відчуття значимості прожитих років. Людина почувається врівноважено та спокійно, якщо відчуває, що досягла успіху в житті, їй є чим пишатися, що пригадати та про що розповісти.
10 фраз, які вчителі хотіли б сказати батькам.
Для того, щоб допомогти вчителям та батькам порозумітися, психолого склали топ-10 питань, які стають наріжним каменем у їх стосунках. Ми пропонуємо до вашої уваги перелік з 10 ідей, які педагоги хотіли б донести до батьків своїх вихованців.
1. Дайте шанс новому вчителю. Зазвичай ми з острахом та недовірою ставимося до всього нового. Спробуйте зрозуміти та прийняти нового вчителя, тоді й ваші діти зможуть це зробити.
2. Вчитель – звичайна людина. Пам’ятайте про те, що вчителі – такі самі люди, як і всі інші. В них бувають вдалі та невдалі дні, поганий чи хороший настрій.
3. Прийміть нові методи виховання. Сучасні діти дуже сильно відрізняються від своїх батьків, коли вони самі навчалися у школі. Навчальні програми та педагогічні методи постійно вдосконалюються. Ви маєте довіритися професіоналам.
4. Немає нічного страшного, чи поганого в тому, що ваша дитина стала навчатися гірше. Не тисніть на неї. Особливо часто в середній школі для учнів починається період «американських гірок». Досвід невдач навчить їх у майбутньому долати труднощі.
5. Навчіться слухати. Для батьків їх діти найкращі у цілому світі і досить часто вони не можуть спокійно слухати критику чи зауваження на їх адресу, сприймаючи це за особисту образу.
6. Домашнє завдання для дітей, а не для батьків. Дитині можна допомагати, але аж ніяк не виконувати завдання замість неї.
7. Цікавтеся успіхами у навчанні та справами у школі, навіть якщо ваша дитина навчається у старших класах. Нажаль, батьки першокласників значно частіше спілкуються зі своїми дітьми та їх вчителями.
8. Вчителі теж мають право хворіти. Чомусь не всі батьки готові з порозумінням ставитися до того, що у вчителя може бути лікарняна відпустка. Більшість обурюється, коли вчителя немає на роботі хоча б тиждень.
9. Не дозволяйте дітям обговорювати вчителів. Якщо ви разом з чоловіком чи подругою збираєтесь поговорити про навчання, школу та вчителів, зробіть так, щоб ваша дитина не чула вашої розмови.
10. Звичайно оцінки це дуже важливо, але вони не є метою навчання. Не робіть трагедію з поганої оцінки за контрольну. Також не варто надмірно хвалити й за високі оцінки.
Метод асоціацій у навчанні дітей...
Асоціативне мислення є одним з найбільш ефективних інструментів при роботі з інформацією. Саме тому вчителю слід приділяти увагу його розвитку.
Для того, щоб цілеспрямовано розвивати у школярів асоціативне мислення, вам слід почати використовувати під час уроків прості та цікаві вправи.
1. Шукаємо ряд асоціацій
З початку ми називаємо два слова, складаємо такий асоціативний ряд, який би починався з першого слова і закінчувався другим.
2. Створюємо ряд асоціацій
До вигаданого слова можна підібрати слово-асоціацію, до якого потім також слід назвати асоціацію. Наприклад: парасолька — дощ — холод — теплий чай з медом — дім і т. д. У кожного учня такі асоціативні ланцюжки будуть унікальними.
3. Єдина ознака
Завдання полягає в тому, щоб знайти асоціації, об’єднані певною ознакою. Наприклад: темний і великий (ліс, двір,)
4. Оригінальні асоціації
Створіть незвичні асоціації. Це дозволить учням розвивати творчі здібності, гнучкість мислення та креативність. Наприклад: їжак — подушечка, для голочок.
Всі ці вправи нерідко використовуються під час уроків і не даремно. Проводьте такі розвивальні хвилинки під час уроків для того, щоб стимулювати мислення школярів. В майбутньому це допоможе їм навчитися аналізувати та запам’ятовувати нову інформацію, писати твори та розв’язувати складні завдання.
Для того, щоб цілеспрямовано розвивати у школярів асоціативне мислення, вам слід почати використовувати під час уроків прості та цікаві вправи.
1. Шукаємо ряд асоціацій
З початку ми називаємо два слова, складаємо такий асоціативний ряд, який би починався з першого слова і закінчувався другим.
2. Створюємо ряд асоціацій
До вигаданого слова можна підібрати слово-асоціацію, до якого потім також слід назвати асоціацію. Наприклад: парасолька — дощ — холод — теплий чай з медом — дім і т. д. У кожного учня такі асоціативні ланцюжки будуть унікальними.
3. Єдина ознака
Завдання полягає в тому, щоб знайти асоціації, об’єднані певною ознакою. Наприклад: темний і великий (ліс, двір,)
4. Оригінальні асоціації
Створіть незвичні асоціації. Це дозволить учням розвивати творчі здібності, гнучкість мислення та креативність. Наприклад: їжак — подушечка, для голочок.
Всі ці вправи нерідко використовуються під час уроків і не даремно. Проводьте такі розвивальні хвилинки під час уроків для того, щоб стимулювати мислення школярів. В майбутньому це допоможе їм навчитися аналізувати та запам’ятовувати нову інформацію, писати твори та розв’язувати складні завдання.
Підписатися на:
Дописи (Atom)