Що корисно знати кожному вчителю чи педагогу?

Виховуючи та навчаючи дитину ми досить часто забуваємо про психологічні аспекти, які впливають на її розвиток і які варто враховувати, працюючи з дітьми різного віку. Саме тому кожному, хто працює з дітьми, варто ознайомитися з напрацюваннями Еріка Еріксона.

Відомий американський психолог описав вікові зміни, виділивши наступні стадії психосоціального розвитку:

1. Вік немовляти (від народження до 1 року). Основне завдання: сформулювати у дитини довіру до себе, інших людей та навколишнього світу. Досягається це через любов, турботу та увагу. Якщо немовля відчуває, що його люблять у нього формується довіра до навколишнього світу і його шанси на те, щоб з успіхом вирішити завдання наступних вікових стадій.

2. Раннє дитинство (1 — 3 роки). Це час розвитку незалежності, навчання навичкам самообслуговування. Дитини вчиться самостійно їсти, одягатися, налагоджувати контакти з людьми. Розвиток незалежності в цьому віці в майбутньому дає дитині впевненість у собі.

3. Дошкільний вік (3 — 6 років). Це період набуття компетентності та ініціативності. В цьому віці дитина вже готова виявляти бажання обирати самостійно, керуючись власними критеріями вибору. Дуже важливо давати дитині достатньо свободи, інакше вона може так і не навчитися приймати рішення самостійно.

4. Шкільний вік (6 — 12 років). В цей період виховується працелюбність та активно розширюється світогляд. Для того, щоб краще зрозуміти особливості виховання в цей період варт пригадати японське прислів’я: “До 5 років — дитина -бог, від 6 до 12 — дитина-раб, після 12 — дитина-друг”. Якщо ви хочете, щоб після досягнення 12 років дитина стала вашим другом, виявіть достатньо терпіння та наполегливості у попередні роки її виховання.

5. Підлітковий вік (12 — 18 років). Це вік прийняття ключових рішень, які стосуються системи життєвих цінностей, включення себе в певну культуру. Для цього дитині потрібні живі образи, люди, які могли б стати взірцем для наслідування. В кому втілиться такий образ, залежить від попереднього досвіду дитини. Дуже важливим фактором є те, яку роль у вихованні грали батьки, вчителі, чи були в сім’ї конфлікти, як дитина адаптувалася у колективі.

6. Доросле життя (18 — 30 років). В цьому віці важливими є інтимні стосунки та створення сім’ї. Також дорослій людині варто навчитися співчувати та співпереживати.

7. Середній вік (після 30-35 років і до досягнення пенсійного віку). На цій стадії для людини важливим стає допомога підростаючому поколінню, а також прийняти своє життя, в такому вигляді в якому воно склалося на даний момент.

8. Подальше життя. Головне для людини післяпенсійного віку — відчуття значимості прожитих років. Людина почувається врівноважено та спокійно, якщо відчуває, що досягла успіху в житті, їй є чим пишатися, що пригадати та про що розповісти.