вівторок, 30 грудня 2014 р.

За мир в Новому році ...

Завершується 2014 рік.
Лише один рік, а насправді - ціла епоха. Цього року українці, переборюючи обставини, змінили Україну і змінили світ. Творили нову реальність. Цього року погляди всього світу були сконцентровані на Україну. Ми перемогли Януковича, ми зупинили Путіна. Ціною неймовірних зусиль, ціною життів кращих... Що було нашим мотивом?! Віра в себе і бажання перемогти зло.
Приходить Новий рік. Сьогодні прийнято бажати миру в прийдешному  році. Я ж бажаю Україні перемоги в 2015 році. Бо лише перемога веде до справжнього миру.
Слава Україні! Всім здоров'я, тврчості і натхнення !!!
З  Новим роком!!!

четвер, 25 грудня 2014 р.

Зимова казка ....

Christmas Lights and Snow.
. | Winterlude
Ghostly Glow, curtains of auroras shimmer over the snow covered forests of Norilsk, Russia
Love this for a baby photo! Portrait Photography by Danielle Brasher Photography. #christmas
Snow and Christmas Lights on City Street, Winnipeg, Canada
#Nature is #Art - check out this frozen spiderweb. Awesome #photography ......October is usually the month of spiders, when the season for living is over and spiders, the ones that are still living, concentrate on procreating.
Kitten Lickin' Cream!  Swwet

Найкраща мова в світі !!!!!

У  П. Глазового є гумореска на цю тему,
Кухлик зветься: Кухлик .
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чєво? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка.-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У мєня єсть свой язик, ні к чєму мнє мова.-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови. 

пʼятниця, 19 грудня 2014 р.

Мультик про казкове Різдво | Мультфільми для дітей українською мовою

Дитяче караоке: пісня про Миколая

Найкращим учням та їх батькам...

          Ось і прийшов день. який очікує цілий рік кожна українська родина.
Батьки із нетерпінням очікують що їм покладе під подушку Святий Миколай , а діти лягають спати з надією. що мрія про довгоочікуваний подарунок здійсниться.Але чомусь ми забуваємо про те, що треба думати  не  про подарунки, а просити здоров'я, злагоди , миру всім в Україні і пробачення ,за свої гріхи...
Вірш для моїх неслухнясиків,  нехочусиків,  нелюблюсиків.
А насправді -НАЙКРАЩИХ!!!!
        * * * 
Слухає Петрик, слухає Оля, 
Чи не гуркоче літак з-понад поля, 
Чи над їх домом не пролітає 
Зі святим гостем, із Миколаєм. 
"Сашко, ти - чуєш? Владику, цить! 
Ніби гуркоче..., ніби летить... 
О, коло нашого дому затих... 
Слухай, скрипить попід вікнами сніг!.

Слухає Христя, слуха Михайлик, 
Чи не лунають здалеку дзвіночки, 
Чи біле авто не заїжджає 
Зі святим гостем, із Миколаєм. 
"Віталику, чуєш? Максимчику, цить! 
Там, за дверима, щось шелестить! 
Може, по сходах ангел іде... 
Може, на клямку руку кладе..."

Діти чекають — і срібнії мрії 
Тихо лягають на соннії вії. 
Діти поснули — не чує Маркіян , 
Що залунали здалеку дзвіночки. 
Діти не чують, діти вже сплять, 
Тихо над ними зірки мерехтять. 
З неба гостинці на ліжечка край
Тихо складає  святий Миколай.

Вітаю  Всіх зі святом Святого  Миколая......

середа, 10 грудня 2014 р.

Для турботливих батьків...

Нарешті настали зимові канікули !!!!  Ура !!!! Для дітей  стільки справ.  Треба зліпити 
сніговика, пограти в сніжки, покататися на санчатах, зробити снігову фортецю...
Обов'язково відпочити так, щоби захотілося йти до школи....Але про це вам тільки будуть нагадувати завдання :
Математика -від уроку 1 до  уроку 63( сторінки 3-85);
Читайте про все на світі: казки, вірші, оповідання, розповіді про тварин,легенди....
Нагадую про зустріч.  27 грудня  о 14.00 біля драмтеатру . Всіх , хто бажає долучитися, чекаємо....Після вистави проводжаємо Новий рік у піцерії...  

вівторок, 9 грудня 2014 р.

Дитина не хоче вчитися...Чому?


Причина №1

Батьки не об’єктивно оцінюють інтелектуальні можливості своєї дитини і тому віддали її в навчальний заклад з більш високим рівнем вимоги до учнів. Малюк, знання якого не оцінили при вступі до першого класу, буде з великим небажанням слухати вчителя на уроці і виконувати домашнє завдання, бо вони для нього ще занадто складні. Уникнути подібного реально, якщо дитина ще не пішла до школи, в такому разі її можна відвести на консультацію до фахівця. Психолог визначить рівень розвитку дитини і порекомендує батькам навчальний заклад, або наполягатиме на тому, що малюка ще рано віддавати в школу і змушувати виконувати занадто складні завдання. Коли дитина вже відвідує школу, то фахівець може з'ясувати, наскільки вона підходить для нього, наприклад, іноді варто відмовитися від шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов на користь звичайних.

Причина №2

З появою перших проблем по складним для дитини предметів пропадає бажання вчитися взагалі. Проблеми виникають з різних причин - через тривалу хворобу і вимушеної відсутності на заняттях, відсутності взаєморозуміння з учителем та іншого. Найчастіше пропадає бажання вчитися при переході школяра з молодших класів в середні. Більшість дітей при цьому відчувають великий стрес, так як вони звикли до однієї вчительці, а тепер приходиться підлаштовуватися під велику кількість викладачів з різними вимогами та стилями викладання. Вийти із становища можна таким чином - на початку навчального року поспостерігати за навчальним процесом і в разі необхідності допомагати дитині з освоєнням нових предметів, або скористатися послугами репетитора.

Причина №3

Невміння підкорятися шкільним правилам і слухатися викладача - так само відбиває у дитини бажання вчитися. Найчастіше така дитина росте в люблячій сім'ї, члени якої звикли виконувати всі його бажання. Саме тому в школі, де все інакше, такому малюкові нецікаво і некомфортно, так як він - один з багатьох учнів, тому на ньому не будуть концентрувати велику кількість уваги. Школяру складно змиритися з тим, що в навчальному закладі вимоги однакові для всіх і є обов'язковими. Допомогти дитині адаптуватися у шкільному колективі можуть батьки, якщо переглянуть свій стиль виховання і будуть об'єктивно оцінювати ситуацію.

Причина №4

Конфлікт з однокласниками - є однією з найпоширеніших причин небажання ходити до школи. Кожен конкретний випадок - індивідуальний, тому для початку слід розібратися в причинах виникнення розбіжностей, особливо в молодших класах. Помилка багатьох батьків полягає в тому, що вони не звертають увагу на подібні проблеми, вважаючи, що з часом все само собою владнається, але маленька дитина не зможе з цим самостійно впоратися. Коли не вдається вирішити конфлікт, усунути причину, або вона занадто серйозна, слід задуматися про зміну школи. В крайньому випадку - перевести малюка в інший клас, але нові вчителі стануть додатковим стресом, тому дуже важливо в цей період підтримувати школяра.

добавить в закладки

Чим викликана втома у школярів?



 Батькам варто звернути увагу на здоров'я школяра, якщо він частіше одного разу на місяць приходить додому млявим і скаржиться на втому. Рекомендується уважно спостерігати за самопочуттям дитини і своєчасно надавати їй допомогу і лікування, щоб уникнути негативних наслідків для організму школяра. За статистикою, тільки 3% випускників шкіл - абсолютно здорові, решта дітей мають якісь патології.
Причини для погіршення самопочуття школяра можуть бути найрізноманітнішими. Наприклад, об'єктивні чинники - погана екологія, зниження імунітету та суб'єктивні - погане харчування і неправильний режим дня, велике навантаження в школі або низька фізична активність. Вплинути на об'єктивні причини погіршення самопочуття школяра майже неможливо, проте виправити суб'єктивні недоліки способу життя - цілком реально.


Сильне навантаження по шкільній програмі негативно позначається на самопочутті дитини. Сучасна програма освіту спрямована на те, щоб зробити з школяра генія, тому в неї постійно вносяться корективи і збільшуються завдання для учнів. Вдобавок, погіршити і так складне становище речей для дитини, можуть її батьки, якщо записують школяра на факультативи, гуртки та секції. Зрештою, у нього практично не залишається вільного часу, що сильно вимотує фізично і морально.
Великі навантаження на дитячий організм провокують появу стресу і неврозів. Слід зазначити, що існує пряма залежність кількості хронічних захворювань у школяра з інтенсивністю його програми навчання. Необхідно розуміти, що  режим дня будь-якого школяра бажано організувати так, щоб у нього залишався час на відпочинок і хобі. Секції та гуртки повинні емоційно заряджати школяра, тому їх він повинен вибирати самостійно.

Іноді школяр швидко втомлюється, якщо його віддали в перший клас занадто рано - заявляє психолог Світлана Подорожняк. Неготовність до школи може бути не тільки розумова і психологічна, а й фізіологічна. Перед тим, як вирішити віддавати малюка до першого класу необхідно перевірити його готовність наступним способом: попросити дитину поставити на аркуші паперу в кожній клітинці по точці, якщо вона за одну хвилину поставить 70 точок, то може відправлятися в школу. Однак, коли дитина насилу впорався з таким легким завданням, то це свідчить про те, що її кістки рук ще недостатньо зміцніли і не готові до шкільних навантажень.

Типові шкільні хвороби також призводять до появи хронічної втоми в учня. Найчастіше у школярів з'являються гастрит, короткозорість і сколіоз. Порушення роботи травної системи з'являються через неправильне харчування дитини протягом навчального року. Батьки можуть контролювати тільки сніданок школяра, а ось обід і всіможливі перекуси на перервах - ні.

Дитині нічого не заважає на перерві перекусити шкідливими чіпсами або сухариками, є у великій кількості солодощі або пити солодку газовану воду. Бажано донести до свідомості дитини, як важливо правильно харчуватися, щоб потім відчувати себе добре. В крайньому випадку, можна обмежити суму її кишенькових грошей до мінімуму, щоб учень не міг собі дозволити шкідливі продукти.

Проблеми із зором - найчастіше це короткозорість, провокують регулярні головні болі, втому і зниження уваги. Рекомендується вдома максимально знизити навантаження на зір школяра - обмежити перегляд телевізора і час, проведений за комп'ютерними іграми. Дитина повинна виконувати домашню роботу тільки в добре освітленому місці, їй не можна читати лежачи. Крім цього, бажано навчитися чергувати зорове навантаження з фізичним.

Багато дітей за шкільною партою набувають сколіоз, що є не тільки естетичноюпроблемою, а й фізичною. Неправильне положення тіла, м'язові зажими негативно впливають на роботу внутрішніх органів дитини. Отже, важливо контролювати, в якому становищі школяр сидить вдома, і пояснювати йому, як правильно необхідно це робити не тільки вдома, але і в школі. Рекомендується придбати школяру спеціальний регулюющий стілець і стіл для робочого місця.


пʼятниця, 5 грудня 2014 р.


Відкритий урок ‑ причина стресу вчителів

Згідно з останніми дослідженнями, переважна більшість учителів Великої Британії вважають, що відкриті атестаційні (в англійській термінології градуювальні, ‑ пер.) уроки є однією з основних причин стресів і тривожності у професії вчителя.

Значна кількість респондентів, які взяли участь у дослідженні, проведеному на замовлення Спілки університетів і коледжів Англії, заявили, що відкриті атестаційні уроки нагадують «бомбу з годинниковим механізмом», яка все частіше використовується в навчальних закладах як «дисциплінарний батіг» для «биття персоналу».

Понад трьох із половиною тисяч викладачів англійських коледжів відповіли на запитання онлайн-анкетування. Більшість респондентів не наполягають на негайній відміні відкритих атестаційних уроків, але, урешті-решт, хочуть бачити альтернативу такого оцінювання своєї роботи.

Директор із наукових досліджень і розвитку безперервної освіти Метт О’Лірі з Вулверхемптона, який проводив дослідження, зауважує: «Установлено, що відкритий урок найімовірніше є найзначнішою причиною численних суперечок і скарг у країні».

Опитування давало респондентам право анонімно додавати у відповіді коментарі, унаслідок чого було зібрано, а потім оброблено порядку 100 000 слів у ремарках.

Наприклад, один із респондентів відзначив: «Проблема в тому, що частина вчителів «дають» відкриті уроки й одержують при цьому більш високі оцінки, ніж ті, хто систематично непублічно проводить більш цікаві уроки, але з ряду причин не може показати добрий рівень на відкритих уроках просто через «нерви».

Ще одна типова відповідь була такою: «Процес спостереження на відкритому уроці використовується для залякування частини викладацького складу, який не дуже хорошої думки про менеджерів навчального закладу».

О’Лірі вважає, що атестаційні уроки не є точним способом оцінювання викладання: «Незалежно від того наскільки об'єктивно насправді оцінюється урок, виникає маса запитань, пов'язаних з обґрунтованістю та достовірністю спостереження як методу оцінювання. Якщо взяти повне середнє навантаження викладача коледжу (зараз воно становить більше 800 годин на рік), то неправильно, усього лише маючи дані спостереження за формальними схемами аналізу на одному уроці, використовувати їх як всеосяжну оцінку професійної компетентності й ефективності роботи викладача».

Керівник дослідження робить висновок, що пряму залежність між результатами відвідування внутрішньошкільних відкритих уроків і можливими дисциплінарними процедурами, аж до звільнення викладача, треба «розірвати».

При оцінюванні вчителів за наслідками відкритих уроків використовується чотирибальна шкала, що градуює рейтинг учителя як «видатний», «добрий», «вимагає покращення» та «неадекватний». Якщо вчителі одержують рейтингову оцінку «вимагає покращення» або «неадекватний», їм пропонують повторно проводити відкриті уроки протягом 4‑6-ти тижнів, і, якщо покращення не має, це може спровокувати всілякі дисциплінарні процедури, аж до звільнення.

«Існують дійсно точні процедури надійного оцінювання, наприклад, використання в якості оцінки банку даних про вчителя, ‑ відзначає О’Лірі. ‑ У нас є професійні інспектори високого рівня, які покладаються не тільки на висновки відкритих уроків, а і, знаходячись у навчальному закладі, оцінюють його роботу комплексно, використовуючи надійну доказову базу».

Він рекомендує й ряд інших методик оцінювання роботи викладачів, що також включають наявність доказової бази, наприклад, методики самооцінки, експертної оцінки, зовнішньої перевірки та зворотного зв'язку з учнями.

Принаймні вже п'ять провідних коледжів Англії відмовилися від атестаційних відкритих уроків. У вересні минулого року коледж міста Оксфорда припинив проводити відкриті уроки і замінив їх динамічним оцінюванням взаємного спостереження із включенням результатів вивчення думки учнів.

Рой Бентлі, викладач соціології, управління та політології в цьому коледжі, уточнює: «У нас не проводилися відкриті уроки для атестації вчителів ані цього року, ані протягом ряду попередніх років, оскільки й педагогічний колектив, й управлінський персонал стали все більше відкрито виражати незадоволеність традиційною моделлю. З часом усе ставало все більш і більш шаблонним, коли викладачі думали перше за все про «критерії», узагалі переставши впроваджувати які б то не було інновації, й упускали з виду учнів, заради яких вони виконують свою роботу».

Майкл Аллен, Велика Британія

Що корисно знати кожному вчителю чи педагогу?



Виховуючи та навчаючи дитину ми досить часто забуваємо про психологічні аспекти, які впливають на її розвиток і які варто враховувати, працюючи з дітьми різного віку. Саме тому кожному, хто працює з дітьми, варто ознайомитися з напрацюваннями Еріка Еріксона.

Відомий американський психолог описав вікові зміни, виділивши наступні стадії психосоціального розвитку:

1. Вік немовляти (від народження до 1 року). Основне завдання: сформулювати у дитини довіру до себе, інших людей та навколишнього світу. Досягається це через любов, турботу та увагу. Якщо немовля відчуває, що його люблять у нього формується довіра до навколишнього світу і його шанси на те, щоб з успіхом вирішити завдання наступних вікових стадій.

2. Раннє дитинство (1 — 3 роки). Це час розвитку незалежності, навчання навичкам самообслуговування. Дитини вчиться самостійно їсти, одягатися, налагоджувати контакти з людьми. Розвиток незалежності в цьому віці в майбутньому дає дитині впевненість у собі.

3. Дошкільний вік (3 — 6 років). Це період набуття компетентності та ініціативності. В цьому віці дитина вже готова виявляти бажання обирати самостійно, керуючись власними критеріями вибору. Дуже важливо давати дитині достатньо свободи, інакше вона може так і не навчитися приймати рішення самостійно.

4. Шкільний вік (6 — 12 років). В цей період виховується працелюбність та активно розширюється світогляд. Для того, щоб краще зрозуміти особливості виховання в цей період варт пригадати японське прислів’я: “До 5 років — дитина -бог, від 6 до 12 — дитина-раб, після 12 — дитина-друг”. Якщо ви хочете, щоб після досягнення 12 років дитина стала вашим другом, виявіть достатньо терпіння та наполегливості у попередні роки її виховання.

5. Підлітковий вік (12 — 18 років). Це вік прийняття ключових рішень, які стосуються системи життєвих цінностей, включення себе в певну культуру. Для цього дитині потрібні живі образи, люди, які могли б стати взірцем для наслідування. В кому втілиться такий образ, залежить від попереднього досвіду дитини. Дуже важливим фактором є те, яку роль у вихованні грали батьки, вчителі, чи були в сім’ї конфлікти, як дитина адаптувалася у колективі.

6. Доросле життя (18 — 30 років). В цьому віці важливими є інтимні стосунки та створення сім’ї. Також дорослій людині варто навчитися співчувати та співпереживати.

7. Середній вік (після 30-35 років і до досягнення пенсійного віку). На цій стадії для людини важливим стає допомога підростаючому поколінню, а також прийняти своє життя, в такому вигляді в якому воно склалося на даний момент.

8. Подальше життя. Головне для людини післяпенсійного віку — відчуття значимості прожитих років. Людина почувається врівноважено та спокійно, якщо відчуває, що досягла успіху в житті, їй є чим пишатися, що пригадати та про що розповісти.

10 фраз, які вчителі хотіли б сказати батькам.



Для того, щоб допомогти вчителям та батькам порозумітися, психолого склали топ-10 питань, які стають наріжним каменем у їх стосунках. Ми пропонуємо до вашої уваги перелік з 10 ідей, які педагоги хотіли б донести до батьків своїх вихованців.

1. Дайте шанс новому вчителю. Зазвичай ми з острахом та недовірою ставимося до всього нового. Спробуйте зрозуміти та прийняти нового вчителя, тоді й ваші діти зможуть це зробити.

2. Вчитель – звичайна людина. Пам’ятайте про те, що вчителі – такі самі люди, як і всі інші. В них бувають вдалі та невдалі дні, поганий чи хороший настрій.

3. Прийміть нові методи виховання. Сучасні діти дуже сильно відрізняються від своїх батьків, коли вони самі навчалися у школі. Навчальні програми та педагогічні методи постійно вдосконалюються. Ви маєте довіритися професіоналам.

4. Немає нічного страшного, чи поганого в тому, що ваша дитина стала навчатися гірше. Не тисніть на неї. Особливо часто в середній школі для учнів починається період «американських гірок». Досвід невдач навчить їх у майбутньому долати труднощі.

5. Навчіться слухати. Для батьків їх діти найкращі у цілому світі і досить часто вони не можуть спокійно слухати критику чи зауваження на їх адресу, сприймаючи це за особисту образу.
6. Домашнє завдання для дітей, а не для батьків. Дитині можна допомагати, але аж ніяк не виконувати завдання замість неї.
7. Цікавтеся успіхами у навчанні та справами у школі, навіть якщо ваша дитина навчається у старших класах. Нажаль, батьки першокласників значно частіше спілкуються зі своїми дітьми та їх вчителями.

8. Вчителі теж мають право хворіти. Чомусь не всі батьки готові з порозумінням ставитися до того, що у вчителя може бути лікарняна відпустка. Більшість обурюється, коли вчителя немає на роботі хоча б тиждень.

9. Не дозволяйте дітям обговорювати вчителів. Якщо ви разом з чоловіком чи подругою збираєтесь поговорити про навчання, школу та вчителів, зробіть так, щоб ваша дитина не чула вашої розмови.

10. Звичайно оцінки це дуже важливо, але вони не є метою навчання. Не робіть трагедію з поганої оцінки за контрольну. Також не варто надмірно хвалити й за високі оцінки.

Метод асоціацій у навчанні дітей...

Асоціативне мислення є одним з найбільш ефективних інструментів при роботі з інформацією. Саме тому вчителю слід приділяти увагу його розвитку.
Для того, щоб цілеспрямовано розвивати у школярів асоціативне мислення, вам слід почати використовувати під час уроків прості та цікаві вправи.

1. Шукаємо ряд асоціацій

З початку ми називаємо два слова, складаємо такий асоціативний ряд, який би починався з першого слова і закінчувався другим.

2. Створюємо ряд асоціацій

До вигаданого слова можна підібрати слово-асоціацію, до якого потім також слід назвати асоціацію. Наприклад: парасолька — дощ — холод — теплий чай з медом — дім і т. д. У кожного учня такі асоціативні ланцюжки будуть унікальними.

3. Єдина ознака

Завдання полягає в тому, щоб знайти асоціації, об’єднані певною ознакою. Наприклад: темний і великий (ліс, двір,)

4. Оригінальні асоціації

Створіть незвичні асоціації. Це дозволить учням розвивати творчі здібності, гнучкість мислення та креативність. Наприклад: їжак — подушечка, для голочок.

Всі ці вправи нерідко використовуються під час уроків і не даремно. Проводьте такі розвивальні хвилинки під час уроків для того, щоб стимулювати мислення школярів. В майбутньому це допоможе їм навчитися аналізувати та запам’ятовувати нову інформацію, писати твори та розв’язувати складні завдання.





Щира подяка всім батькам 2 - А класу , хто на 20 хвилин перетворився в героя казки " Колобок ".Сюрприз був для дітей настільки несподіваним, що в гру ,яку проводила баба Яга , захотіли пограти всі діти.



















Хоч ми порівняно ще малі, але в душі справжні українці. Думки наші за майбутнє України, за мир і стабільність в нашій країні . Дуже часто проводили різнокольорові дні...Це один з таких, коли треба було мати в одязі кольори української символіки...









вівторок, 25 листопада 2014 р.

Молитва

Мамо, не хвилюйся ти за мене,
Колись, я все таки вернусь,
Бо вже так хочеться до тебе,
Я кожен день за це молюсь.

Та ось настав той самий день,
Коли зпрощаємось з тобою,
Ти не отримаєш знамень,
Бо все покрилося лихвою.

Але я обіцяв вернутись,
І я вернусь, але вже не один.
Я спробую легенько доторкнутись,
Рукою з дощових краплин.

Я повернусь до тебе снігом,
Ласкавим дотиком крижин.
Та я укрию поле димом,
Ти знай, матусю, я тут не один.

Мамо, не хвилюйся ти за мене,
Колись, я все ж таки вернусь.
Ажде так хочеться до тебе,
І тут за тебе я молюсь.


субота, 25 жовтня 2014 р.

"А чому буває так?" сл.Ірина Доля муз. Сергій Петросян

Пісня про Дружбу - Ансамбль 'Співограй' (м. Біла Церква)

Казки мої

"Свято казки". Олеся та Станіслава Май

"Свято казки". Олеся та Станіслава Май

Пісня "В казку навпрямки"

четвер, 23 жовтня 2014 р.

Дисципліна і покарання...




Уміння правильно і ефективно дисциплінувати дитину — це ціле мистецтво, яким повинні оволодіти всі батьки. Дисципліна — не те ж саме, що і покарання. Дисципліна в більшій мірі стосується навчання, а не покарання: ви вчите дитину, в чому різниця між добром і злом, що слід поважати права інших людей, які правила поведінки прийняті в суспільстві. Все це заради того, щоб допомогти дитині вирости коханим, впевненим у собі, дисциплінованим, навчити його контролювати свої пориви і не засмучуватися через стресові   ситуації  в повсякденному житті.
Якщо у дитини виникають труднощі з дисципліною, дуже важливо пам’ятати, що це безпосередньо від вас не залежить. Всі діти різні і за типом темпераменту, і за рівнем розвитку, саме тому одна техніка дисципліни може мати позитивні наслідки в роботі з одними дітьми, але бути неефективною по відношенню до вашої дитини.
Ви повинні розуміти, що ваша поведінка під час дисциплінування дитини визначає його гарне чи погане поводження в майбутньому. Якщо після довгого з ним спору, його істерики або нападу гніву, ви здастеся, це може призвести до повторення такої моделі веління, за допомогою якої він, в кінцевому рахунку, доб’ється свого. Якщо ж ви непохитні і послідовні, дитина перестане в підсумку боротися з вами таким способом. Однак деякі діти вважають себе переможцями, навіть якщо їм вдалося відкласти виконання неприємної  для них справи хоча б на кілька хвилин.
Будьте послідовні у виборі методів дисципліни і покарання дитини. Це стосується всіх осіб які  доглядають за дітьми. Діти звикли перевіряти межі дозволеного, і якщо ви непослідовні у їх затвердженні , ви тим самим заохочуєте їх погану поведінку.
                          Що потрібно знати про дисципліну
•  Зберігайте спокій і не втрачайте над собою контроль, коли дитина погано поводиться. Уникайте криків і сварок , інакше дитина поставить собі в приклад таку поведінку і буде застосовувати його для отримання бажаного. Якщо ви відчуєте зростаюче роздратування, зробіть перерву, щоб відновити рівновагу.
•  Уникайте узагальненої критики. Упевніться, що дитина розуміє, що причиною вашого розчарування і смутку є його погана поведінка, а от любити ви його будете завжди.
•  Не хваліть дитину занадто часто. Ви не повинні постійно хвалити дитину, особливо за виконання яких-небудь звичайних завдань, інакше ваша похвала буде менш ефективною.
•  Не зосереджуйтесь весь час на негативі, особливо якщо простежуються позитивні тенденції поведінки. Набагато краще сказати: «Мені подобається, що ти склав свій одяг», ніж «Мені подобається, що ти, вперше, нарешті зволив скласти свої речі, поки тебе про це не просили».
•  Намагайтеся не застосовувати фізичного методи покарання. Порка ніколи не була ефективнішою, ніж інші форми покарання, і до того ж вона робить жорстоким дітей, робить їх агресивними і дратівливими.
•  Пам’ятайте, що важливо нагороджувати і хвалити дітей за хорошу поведінку.
•  Розумійте різницю між грошовими винагородами та хабаром. Винагороду  дітям дають після виконання чого-небудь, а хабар — до, щоб змусити дитину зробити те, що ви хочете. Не давайте дітям хабара.
•  Подавайте дитині гарний приклад.
•  Найважливіше — це емоційна захищеність вашої дитини, оточення, в якому він почував би себе в безпеці і любові.
                                Заохочення гарної поведінки
Перший крок для поліпшення дисципліни — навчитися заохочувати хорошу поведінку дитини. Набагато легше зміцнити хорошу поведінку, ніж намагатися змінити погане. А ось і кілька порад для заохочення хорошої поведінки.
Зміцнюйте хорошу поведінку дитини, пропонуючи йому натомість похвалу, коли він відмінно справляється з роботою або завданням, а так само проявляйте позитивний інтерес і увагу до нього. Діти очікують схвалення своєї поведінки, особливо від батьків. Дитина повинна знати, що він дотримується   правила, що він зробив (або спробував зробити) те, що ви хотіли. Обійміть її, поцілуйте, посміхніться, якщо він добре поводиться, виконує рутинні завдання без проблем або ж грає в команді за правилами. Важливо також говорити дітям слова схвалення, наприклад, «відмінна робота», «молодець», або «мені подобатися, коли ти …». Обов’язково коментуйте певні дії та поведінку.
Давайте дитині право вибору. Це дозволить йому відчути власну незалежність. Наприклад, запропонуйте вибір: винести сміття або накрити на стіл.
Перетворіть хорошу поведінку в розвагу. Діти з великим завзяттям зроблять те, що принесе їм задоволення. Наприклад: «Давай подивимося, хто зможе зібрати по кімнаті більше іграшок?». Встановіть систему заохочення хорошої поведінки.
Як покращити дисципліну
•  Будьте послідовні у виборі методів поліпшення дисципліни дитини і в методах його покарання (це стосується всіх, хто доглядає за дітьми). Дитина повинна навчитися розуміти, що є передбачувані наслідки всіх його дій.
•  Думайте наперед. Будьте готові до того, що збираєтеся робити і говорити, щоб допомогти дитині зрозуміти наслідки його дій. Не просто пробубніть це або скажіть, перше, що прийде на розум. Ви з більшою вірогідністю нашкодите ситуації, якщо не продумаєте план дисципліни заздалегідь.
•  Встановіть для маленьких дітей повсякденне рутинну роботу або обов’язки, які повинні виконуватися кожен день. Це стосується прийомів їжі, закусок, прийняття ванни і часу відходу до сну.
•  Створіть сприятливу атмосферу, яка підштовхне дитини до досліджень, але зможе захистити його. Наприклад, можна поставити замки на тумбочки і шафки для захисту дитини, яка тільки вчиться ходити.
•  Встановлюйте обмеження, які будуть підходити дитині по віку й розвитку. Пам’ятайте, що ви контролюєте ситуацію, тому потрібно бути готовими іноді говорити «ні». Ви так само повинні очікувати реакцію дитини на заборону, наприклад, плач. Це нормальний прояв незадоволеності в молодшому віці, а тому така поведінка слід проігнорувати.
 Також необхідно ігнорувати напади гніву.
•  Не пропонуйте вибір в ситуаціях, де дитина повинна буде погодитися із звичними правилами. Наприклад, замість того, щоб сказати «Ти хочеш прийняти ванну?» Ви повинні сказати «Пора приймати ванну!»
•  Не здавайтеся, коли дитина пхикає, плаче або в нападі гніву. Якщо ви це зробите, то він буде використовувати цю поведінку, щоб домогтися свого.
•  Вчіться ігнорувати незначні, нешкідливі і неважливі прояви непослуху, такі як нетерпіння.
•  Негайно карайте і заохочуйте дитину. Не чекайте кілька хвилин — за цей час поведінка дитини може змінитися, і ваша реакція буде вже неактуальна.
•  Не повторюйте вказівки. Необхідно дати команду і якщо вона не виконується, можете повторити її ще раз, але сказати про наслідки за її невиконання. Якщо вказівка як і раніше не виконується, потрібно перейти до наслідків. Не повторюйте завдання кілька разів.
•  Не сперечайтеся з дитиною про покарання. Ігноруйте будь-який протест. Ви можете поговорити про це пізніше.
•  Плануйте заздалегідь. Якщо у вас завжди виникають труднощі в певних ситуаціях, таких як, похід по магазинах або прийом гостей, то складайте план дій заздалегідь. У план повинні входити очікувані дії дитини і наслідки його непослуху.
•  Дійте за обставинами, особливо зі старшими дітьми та підлітками. Слухайте і беріть до уваги деякі зміни правил і форм покарання, запропоновані дитиною.
•  Говоріть про себе, а не про дитину. Наприклад, говорите: «Я засмучений (а), що ти не прибрав у своїй кімнаті», замість: «Ти мене засмутив тим, що не прибрав у кімнаті». Твердження, що починаються займенником «ти», можуть прозвучати звинувачувально і привести до сварки.
•  Після застосування дисциплінарних заходів необхідно пояснити правила поведінки — чого саме ви очікували від дитини, в чому саме він повів себе неправильно і як потрібно поводитися в наступний раз.



  Дякую , що звернули   увагу  на  корисні  поради, які   Вам  допоможуть  у 
                                            вихованні   дітей …

середа, 22 жовтня 2014 р.

Рекомендації для батьків з безпеки дітей...


Розглянемо додаткові рекомендації для батьків , наведемо приклади того , що не потрібно говорити дітям , а що необхідно в тій чи іншій ситуації , а також дізнаємося , що робити , якщо викрали вашу дитину або іншого члена сім'ї .

Додаткові рекомендації для батьків

Подбайте про власний інформаційний банк  даних свого малюка. Адже в наш час дуже часто викрадають дітей , більше того , дитина може просто загубитися або заблукати. Найчастіше фотографуйте своїх діток , причому на весь зріст і крупним планом . Якщо є можливість , зніміть його на відео . Криміналісти кажуть , що добре б мати пасмо дитячих волосся , відбитки пальців і законсервований клаптик сорочки дитини. У надзвичайних ситуаціях це може виявитися навіть дуже корисним.

Не пускайте дітей гуляти з дорогоцінними речами і цінностями ( дорогий одяг , мп3- плеєри , золоті прикраси) .

У деяких школах і дворових компаніях дуже часто можна зустріти вимагання - це вимога грошей з різними погрозами. Якщо таких порушників не карати , то згодом це призводить до плачевних результатів. Якщо помітили , що дитина перестала виходити на вулицю , він боїться це робити , або пропускає уроки в школі , то по -доброму поговоріть з дитиною , він повинен вам довіритися і розповісти чому так себе веде , можливо йому хтось загрожує. Скажіть , що якщо він не буде нічого приховувати від мами і тата , то можна буде все виправити. Більше того , якщо виявилося , що у вашої дитини хтось щось вимагає , відразу звертайтеся в поліцію , вони повинні вжити заходів.

Діти повинні вміти правильно закривати двері і зсередини , і зовні , навчіть його як правильно потрібно носити кишенькові гроші та ключі . Скажіть , що ніколи і ніхто від вашого імені не повинен приходити у вашу квартиру з дитиною , щоб віддати сумку , якусь річ , залишитися переночувати і так далі. Малюк ніколи не повинен впускати в дім чужих людей.

Ми виховуємо дитину так , що дорослі завжди праві . Тому щоб захистити дитину від зіткнення з грабіжниками , маніяками , правопорушниками , гвалтівниками та іншими , навчіть діток:

Відмовитися від спілкування з незнайомими особами . Якщо вони починають щось пропонувати , тоді дитина повинна сказати тверде «Ні! » І в ту ж секунду йти.

Ніколи не піддаватися на умовляння чужих людей , навіть якщо вони називають дитину на ім'я та пропонують золоті гори. Не всі старші праві. Слухатися потрібно тільки родичів , батьків і близьких друзів сім'ї . Якщо дитина бачить , що його переслідує незнайомець , нехай сміливо підходить до перехожих і просить допомогти йому і захистити. Ваше завдання - навчити дитину робити це.

Нікуди не ходити з незнайомими людьми , неважливо хто це - компанія малолітніх пацанів або дорослі мужики .

Ніколи не їздити в ліфті з чужими людьми.

Ні під яким приводом не сідати в чужі машини.

Ніколи не приймати презенти та подарунки від незнайомців , поки мама чи тато не дасть на це згоду. Англійські та американські школи передбачають такі ситуації заздалегідь , тому спеціально програють їх з дітьми і педагогами. Так діти більш впевнено можуть уникнути контакту зі злочинцями. Раз в наших школах це не заведено , намагайтеся навчати цьому малюків самі. В англійських школах дітям пропонуються ігри з різними ситуаціями і набором очок , якщо дитина правильно знаходить вихід із ситуації , то його заохочують і хвалять. Наприклад , що ти будеш робити , якщо незнайома тітка скаже , що покаже красивого цуценя , якщо ти підеш з нею? Як ти себе будеш вести , якщо якийсь дядько запропонує прокатати тебе на дорогий і красивою машині ? Що ти будеш робити , якщо хтось скаже , що знає твою маму , зараз йде до неї на роботу , і пропонує піти з ним , а мама тобі не дзвонила і не попереджала про це? Такі ігри обов'язково приведуть до гарного результату .

Не виходити на вулицю , коли стемніло і не гуляти там , де мама не зможе бачити тебе з вікна.

Дитина повинна цуратися пустирів , посадок , ярів , підвалів , безлюдних місць , сараїв і занедбаних будинків.

Ніколи самому не вирушати в будь поїздки без відома батьків.

Яка б ситуація не відбулася , відразу ж повідомити про це родичам або батькам .

При навчанні дитини правилам безпеки , ніколи не залякуйте його . Так вам не вдасться навчити його орієнтуватися в критичних ситуаціях , більше того , навіть спровокуєте негативний розвиток конфлікту . Фрази , які лякають дитини , не зможуть навчити малюка правильно себе вести в разі небезпеки. Чи не залякуйте дитини тим , що правопорушники можуть перебувати скрізь , так він може взагалі боятися вийти з дому. Крім того , ви можете порушити дитячу психіку , а також залишити негативний слід на подальшому розвитку дитини. Ви повинні навчити крихітку бути обережним і уважним , а не боягузом і панікером . Фахівці кажуть:

Що говорити не потрібно ...

Тебе можуть викрасти .

Не здумай розмовляти з чужими людьми.

Навколо одні психи .

Зараз не можна нікому довіряти.

Діти не повинні гуляти в парку , це небезпечно.


Як потрібно говорити ...

Якщо ти бачиш , що до тебе хтось підійшов , то ...

З тобою буде все гаразд , якщо ...

З незнайомими особами потрібно вести себе ось як ...

Багато людей заслуговують довіри , але ...

Тобі можуть допомогти ...

В обов'язковому порядку скажіть вчителям молодших класів та вихователів дитячих садків , щоб вони не відправляли дітей додому з незнайомими людьми , поки ви не надасте письмове прохання.

Діти повинні вміти захищатися. Щоб себе захистити дитина може порушувати всі заборони і переступати межі . Ніколи дитина не повинна думати про те , що буде , якщо він скористається прийомами самооборони . Скажіть дитині , що якщо він зможе якось нашкодити кривдникові , то його ніхто не буде лаяти , а навпаки , похвалять . Розкажіть дитині , де знаходяться найбільш вразливі місця (очні яблука , гортань , пах ) , які завжди доступні , а також , якщо є можливість , навчіть правильно наносити удари в ці місця. Більше того , поясніть дитині куди йому потрібно звертатися за допомогою і куди бігти , якщо виникне небезпека .

Що робити , якщо вашу дитину  або близьку  людину викрали   і вас шантажують ?

Для початку вам потрібно переконатися в тому , що заручник живий і з ним все в порядку. Якщо ви не вірите шантажисту , спробуйте добитися розмови з дитиною або близькою людиною по телефону , мало того , постарайтеся домогтися того , щоб заручник розмовляв з вами наживо , а не надавав запис голосу. Коли будете розмовляти з викраденим , заспокойте його і скажіть , що робите все , щоб його скоріше відпустили. Поясніть , що в даній ситуації дитина ( близька людина ) повинен виконувати всі вимоги злочинця , інакше він може заподіяти шкоду. Навіть не думайте з'ясовувати , де знаходяться викрадачі - цим повинні займатися професіонали і це може нашкодити вашому близькій людині .

Коли поговоріть з дитиною ( близькою людиною ) , уважно слухайте шантажиста . Оцініть ситуацію , вимоги терориста і наскільки висока загроза . У будь-якому випадку постарайтеся переконати злочинця про відстрочку ( повторному дзвінку , повторній зустрічі ) .

Якщо ви думаєте , що вам потрібна допомога , тоді дійте дуже швидко. Фахівцям знадобиться багато часу , щоб розробити і здійснити операцію . Не треба ніякої самодіяльності , чітко і строго намагайтеся виконувати всі вимоги спецслужби ( від тону розмови з шантажистом по телефону до тактики обміну заручника ) .

Якщо ж ви не звернулися за допомогою і дієте самостійно , тоді вимагайте гарантії того , що з дитиною нічого не станеться (гроші , цінності , інформація , взаємообмін відбувається тільки тоді , коли дитину доставляють в надійне місце , яке знаходиться під вашим наглядом). Інакше є ризик того , що після отримання бажаного терористи вб'ють заручника , щоб позбутися непотрібного свідка .

Коли будете передавати цінності , підготуйтеся до того , що шантажисти можуть діяти несподівано . Як би то не було , постарайтеся зробити обмін і ні на секунду не залишатися в компанії злочинців.



.Як подружити дитину з книгою ?


Комп'ютерні ігри , інтернет і телебачення відбили у сучасних дітей охоту до читання. Вчителям літератури в школі доводиться вдаватися до покарань і всіляким іншим методам мотивації школярів , для того щоб підвищити інтерес до читання. Батьки також в замішанні від відмови своїх дітей читати.

Однак , як відомо , не буває безвихідних ситуацій . Хочу запропонувати вашій увазі кілька порад для подолання цієї " хвороби " у сучасних дітей .

Відразу попереджаю , що не слід очікувати миттєвих успіхів у цій  кропіткій справі , яка вимагає значних сил і терпіння всієї родини. Зазвичай небажання читати у школярів ховається в банальних відмовках : не люблю , не вмію. Всі ці причини між собою дуже тісно пов'язані.

Приступимо до першої причини: - не люблю читати. Існує неписане правило: діти намагаються в усьому бути схожими на своїх батьків. Отже , перш ніж просто так на словах пояснювати дитині , всю користь і важливість книг , необхідно подавати йому гарний приклад у власному виконанні . Зразком такого прикладу повинна стати вся сім'я , тобто , книги в сім'ї повинні читати всі.

Чим раніше ви почнете активну діяльність , тим простіше буде в майбутньому. Для зовсім маленьких слухачів найкраще підійдуть віршовані тексти , бо інтонація і ритм які переважають в такого роду текстах , як би заворожують дитини. Чудово підійдуть казки А.С Пушкіна , К. І. Чуковського , П.П Єршова або казковий фольклор. ГОВОРУШКА , прислів'ями та примовками в принципі можна супроводжувати всі заняття з малюком , а також дії самого малюка - потягування після сну , купання, одягання , гру. На початкових етапах читання мають бути короткочасними , але регулярними , так як дитина не в змозі тривалий час зосереджуватися на одному і тому ж .

У процесі дорослішання малюка хвилини , що відводяться на читання , варто додавати. Наприклад , кожну ніч перед сном читати дитині близько 30 хвилин , в результаті чого буде легше схилити крихітку до сну.

Запам'ятайте , що не варто примушувати дитину читати книгу , яка йому не подобається. Вибирати книги краще всього разом . Потрібно надати дитині повну свободу дій щодо книг. Він може розглядати їх , грати з ними , а також гризти їх і малювати в них. Багато хто зараз поставлять запитання , адже книги потрібно берегти ? І всі вони мають рацію , але доведеться пояснювати це дитині у свідомому віці , коли він навчиться читати. Можна використовувати декілька нехитрих прийомів для того , щоб заінтригувати свого нащадка , наприклад , читаючи книгу , зробіть паузу на цікавому місці , посилаючись на важливу справу . Якщо малюка дійсно зацікавила розповідь , то він обов'язково сам дочитає його , щоб дізнатися кінець . Також можна запропонувати почергове читание книги , це збільшує швидкість і зароджує правило читати самостійно.

Варто відзначити , що це все посприяє любові до читання , якщо буде відбуватися до школи , до того як читання книг стане обов'язковою , рутинною роботою .

Другою причиною , через яку деякі діти не люблять читати , є та, що вони просто не вміють належним чином це робити. Мова зараз йде не про звичайний умінні складати букви в склади , а про вникання , розуміння і осмислення  прочитаного . У такому випадку потрібно коментувати читане, тобто по ходу читання батько пояснює дитині складні слова чи вчинки героїв. Схвалюйте запитання дитини , розбирайте разом прочитане.

Щоб допомогти юному читачеві краще розуміти розповідь , попросіть переказати вам його сенс або уточнити вчинок героя. Також можна запропонувати йому зупинитися перед заключною частиною і запропонувати свій варіант розв'язки . Такий прийом розширить його уяву і посилить інтерес , а ви зможете зрозуміти , наскільки дитина зрозуміла  прочитане.


Чим раніше ваш малюк зрозуміє , що книга збільшує словниковий запас, повчає , розважає і формує грамотність , тим раніше він подякує вам за старання.

Вчитель - батькам...На що звернути увагу ?

10 «не можна» для батьків у вихованні дитини
Ні загальних правил , які повинні вивчити батьки з приводу виховання дітей , адже вони не можуть підходити під всі випадки життя і будь-які ситуації , таких правил не існує. Всі дітки різні і кожен малюк індивідуальний , починаючи від зовнішності і закінчуючи характером. Проте все ж є речі , які не варто застосовувати при вихованні будь-якої дитини . Зараз ми з вами поговоримо про те чого батькам робити категорично не можна.

Отже, яких же речей потрібно уникати при вихованні крихти :

Чи не принижуйте малюка

Іноді , самі того не помічаючи , не навмисне ми можемо сказати дитині: « Більше ти нічого не могла придумати ? Навіщо тобі голова на плечах потрібна? » І все в такому роді. І кожного разу , коли малюк чує від нас такі речі , у нього руйнується позитивний образ. Тому , батьки , запам'ятайте , що таких речей не потрібно говорити ні за яких обставин.

Не погрожуйте дитині

Багато мам і тата кажуть дитині: « Якщо ти ще раз зачепиш сестру , я тебе ...» або « Або ти зараз зробиш , те, що я тобі сказав чи нарікай на себе! ». Пам'ятайте , що всякий раз , коли дитина чує це , то краще він не стане до вас ставитися або виконувати ваші прохання. Ви самі навчаєте свою дитину боятися вас і ненавидіти . Жодна загроза не зможе стати вам корисною , тому що поведінка малюка може тільки погіршитися.

Не вимагайте обіцянок

Часто навіть на вулиці або в кіно можна побачити , як дитина щось зробить , а мама каже: « Так зараз же мені обіцяй , що більше ніколи не будеш так чинити » , при цьому дитина , звичайно ж , обіцяє . Проте через півгодини малюк повторює те , що обіцяв більше ніколи не робити. Батьки ображаються і засмучуються , адже дитина обіцяв . Запам'ятайте , що для крихти обіцянку це все одно , що порожній звук , він не знає що це таке. Адже обіцянку завжди переплітається з майбутнім , а дітки живуть тільки сьогоднішнім днем і цим моментом , який відбувається в цю хвилину . Якщо ваша дитина занадто совісний і чутливий , тоді ваші обіцянки будуть виробляти в ньому почуття провини , а якщо він, навпаки , більш черствий по відношенню до почуттів , то ви самі розвинете в крихті цинізм. Адже всі знають , що говорити можна все що завгодно , а от робити ...

Чи не опікати дитину надто сильно

Якщо ви будете дитину надмірно опікати , то з часом привчите його до тієї думки , що сам він пусте місце і без вашої допомоги нічого не зможе зробити. Багато мам і тата не вірять у те , що малюк може багато речей робити самостійно , недооцінюють його . Вашим девізом повинна бути фраза : «Ніколи не роби за дитину те , що він здатний зробити самостійно».

Не вимагайте від дитини термінового покори

Ось тільки уявіть собі , що ваш чоловік каже: «Мила , що ти там робиш ? Давай кидай все і зараз же зроби мені каву ! » Напевно , ви були б в шоці від такого наказного тону. Точно також і дитині не подобається , коли ви вимагаєте , щоб він терміново виконав ваше прохання , залишивши при цьому всі свої справи , без секунди зволікання.

Чи не потурайте дитині

Зараз ми говоримо про вседозволеність . Діти дуже чутливі , тому відразу відчувають , коли батьки надмірно тверді або , навпаки , бояться бути жорсткими. Саме в такі моменти діти переступають межі дозволеного , а батьки не звертають на це уваги або ж просто бояться відмовити своєму чаду . Таким чином ви вселяєте в дитини впевненість , що у всіх правилах є винятки , тому потрібно тільки трохи постаратися , щоб все було так , як хочуть вони .

Будьте послідовними

Наприклад , у суботу у вас гарний настрій і ви самі дозволяєте маляті робити все , що знаходиться для нього під забороною або якісь певні речі. А от у вівторок , коли він починає робити те , що ви йому дозволили в суботу , ви його лаєте і говорите , що так робити не можна. Ось поставте себе на місце крихти . Як можна навчитися водити машину , якщо в суботу середу і четвер на червоне світло їхати не можна , а в інші дні можна ?


Пам'ятайте , що діти - це не дорослі люди , тому їм потрібна послідовність у ваших рішеннях і діях.

Не вимагайте від малюка того , що не відповідає її віку

Не варто чекати від свого дворічного дитини , щоб він був слухняним як у п'ять років , адже так ви зможете в ньому розвинути тільки неприязнь до себе , а не хорошу поведінку .

Не варто вимагати від дитини зрілості поведінки , на яку він не здатний , тому що це погано позначиться на розвитку його самосвідомості.

Не кажіть занадто багато про мораль

Ми щодня говоримо своїй дитині тисячі слів осуду. Якщо ж просто взяти і записати всі слова , які чує малюк за день і дати послухати їх батькам , можна стовідсотково сказати , що ви будете вражені. Чого тільки ви не говорите своїм діткам ! Бурчання , якісь історії , лекції про мораль , глузування , погрози ... Дитина просто « відключається» під вашим словесним потоком і його впливом . Тільки так він може себе захистити , тому швидко освоює цей спосіб . Через те , що малюк не може повністю відключитися , він починає відчувати почуття провини , в результаті у дитини формується негативна самооцінка.


Не забирайте у дитини право залишатися дитиною

Тільки на хвилинку уявіть , що ви виростили відмінного зразкового дитини: він завжди шанобливо ставиться до дорослих і літнім людям , ніколи не бунтує , його можна завжди і скрізь проконтролювати , він тихий і спокійний , робить все , що його попросиш . Він позбавлений будь-яких негативних почуттів - він акуратний , совісний , чесний . Можливо , у такій ситуації ми взаємодіємо з малими дорослими ? Будь-який психолог вам скаже , що « зразковий» дитина не може бути щасливим . Бо його «Я» заховано під оболонку , а от всередині ви самі розвинули і побудували в ньому серйозні емоційні проблеми.

.

понеділок, 13 жовтня 2014 р.

Вітаю батьків і дітей 2 - А класу зі святом Покрова Пресвятої Богородиці...


Чотирнадцятого жовтня відзначається  один з найбільш шанованих свят в Україні — свято Покрова Пресвятої Богородиці, або, як зазвичай кажуть, «Покрова» або «Святої Покрови».
У народі збереглося повір’я, що у Пресвятої Діви є опікун Покров, якого просили: «батюшка Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря — добром». Народні прикмети: Яка погода на Покрову, такою буде і зима. Якщо лист з берези і дуба на Покров впаде чисто — до легкого року, а нечисто — до строгої зими. Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня — зима буде тепла, якщо ж вишня зелений — зима буде сувора. Якщо в цей день не спадає з вишень листя — на теплу зиму, а звільниться — на сувору. Вранці вітер з півдня, а після обіду з півночі — початок зими буде теплим, але згодом похолоднее. Якщо вітер з півдня низовий — зима буде теплою, з півночі Горішний — холодною, із заходу — сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то й зима буде нестійкою.